Ячмінь належить до числа найдавніших культурних рослин. Як і пшениця, він був окультурений в епоху неолітичної революції на Близькому Сході не менше 10 тис. Років тому. У Палестині його почали вживати в їжу не пізніше, ніж 17 тис. років тому. Не виключено, що ячмінь був введений в культуру в різних місцевостях незалежно. У Центральній Європі культура ячменю вже в Середні століття стала загальною.
Широко використовується в пивоварінні – є найпоширенішим злаковим, з якого виробляється солод.
З зерен виробляється ячмінна крупа двох видів: перлова і ячна. Ячна крупа – це подрібнені ячмінні ядра, звільнені від квіткових плівок. Перевага ячної крупи в тому, що на відміну від перловки вона не піддається шліфовці, тому в ній більше клітковини. Перлова крупа – це цілісні ячмінні зерна, очищені й шліфовані або нешліфовані.
Особливістю ячмінної крупи є велика кількість полісахариду β-глюкана, що володіє холестеринознижуючим ефектом, гарне співвідношення між білком і крохмалем, багатий зміст провітаміну А, вітамінів групи В і мікроелементів: кальцію, фосфору, йоду, особливо багато кремнієвої кислоти.
Висока врожайність ячменю визначає його як основну зернову культуру, яка використовується для корму свиней, великої рогатої худоби і птиці. Ярий ячмінь широко використовується в харчовій промисловості і в пивоварінні.
В цілому, ярий ячмінь вважається не вибагливою, цінною культурою. При правильному дотриманні всіх норм його обробітку, ще й економічно вигідною культурою.
Вагомим значенням, при вирішенні завдань поліпшення якості зерна та збільшення врожайності ячменю, є дотримання агротехнічних послідовностей:
- Попередники ячменю. Ярий ячмінь не відрізняється засвоювальною здатністю, через слаборозвинену кореневу систему. Ячмінь вимогливий до умов свого зростання. Одним з головних умов правильного розвитку рослини – це використання попередників в сівозміні. Для ярого ячменю такими попередниками можуть бути: кукурудза, просо, соняшник, цукрові буряки і гречка. Після посіву таких культур поле залишається чистим від бур’янів.
- Підготовка ґрунту. Підготовка ґрунту проводиться відразу після збирання попередників. Основним способом підготовки ґрунту до посіву ярого ячменю є оранка грунту на 20-23 см, з плоскорізним обробітком. Якщо ж попередниками ячменю були картопля і буряк, то можна обійтися і без застосування передорного лущення.
- Волога. Ячмінь вимогливий до pH грунту, не переносить кислотність грунту. Оптимальним значенням pH грунту є 6,7 – 7,5. Не рекомендоване вирощування рослини на грунтах, де скупчується надмірна волога, так як ярий ячмінь відноситься до посухостійких зернових культур.
- Вимоги до добрив. Щоб урожай ячменю дав відмінні результати необхідно своєчасне внесення мінеральних добрив. Під оранку восени вносять калійні добрива і фосфатні, а навесні, перед посівом – азотні.
- Підготовка ґрунту. Грунт, під посів ячменю, готують восени. Проводиться розпушування верхнього шару грунту, зрізаються бур’яни. Такі заходи захищають грунт від шкідників, тим самим, збільшуючи врожайність ячменю.
- Посів ячменю. Обов’язково рекомендується провести протруєння насіння фунгіцидами. Інсектицидне протруєння, при необхідності, краще робити не більше, ніж за 2-3 тижні до посіву або безпосередньо перед посівом. Кращий час для посіву, в залежності від кліматичної зони і можливості вийти в поле, з першої декади березня по першу декаду квітня, коли прохолодна погода і вологий грунт сприяють хорошим сходам.
