18.03.2018

Загальна технологія вирощування соняшника

Глибина посіву залежить від грунтово-кліматичних умов. Насіння соняшнику має невисоку потребу у волозі для проростання, яке може відбуватися в досить сухому грунті при наступних умовах: необхідному контакті з грунтом і її непорушеною капілярною системою, що забезпечує доступ до насіння грунтової вологи; ґрунтовий шар над насінням повинен бути пухкий і не дуже товстий; надходження кисню, достатню для проростання насіння. При цьому насіння повинне бути добре покрите грунтом. При нормальному стані насіннєвого ложа і нормальному зволоженні необхідно вибрати глибину посіву 3 … 5 см. Чим легше грунт, тим глибше можна сіяти, в більш континентальних умовах також слід вибрати більшу глибину. Вирішальним фактором є контакт насіння з незруйнованою капілярною системою насіннєвого ложа. Поширене закладення гербіцидів у ґрунт до посіву залишає занадто пухкий і висушений її верхній шар. В таких умовах важко витримувати рівномірну глибину посіву, від якої залежать у вирішальній мірі рівномірні сходи. Пізніше рослини, що зійшли, відстають у розвитку до самого збирання. Тому при посіві слід постійно контролювати його глибину.

Технологія посіву.
Насіння соняшнику висівають пунктирним способом, який повинен забезпечити:
– оптимальну площу живлення для окремої рослини;
– рівномірні сходи, які визначаються однаковою глибиною посіву і контактом висіяного насіння з капілярним шаром грунту;
– економію насіння;
– зниження витрат при догляді;
– передумови для збирання без ускладнень і з найменшими втратами.

Для пунктирного висіву насіння використовують пневматичні сівалки. Так як у соняшника навіть після калібрування зустрічаються насіння різної величини і форми, механічні сівалки точного висіву, які дуже добре працюють при висіві цукрових буряків, не придатні для посіву соняшника. Вони допускають навіть при повільній робочої швидкості занадто багато пропусків і подвійні загортання насіння. Максимальною межею для них вважають 20% заданого числа насіння, але чим воно нижче, тим краще розвиваються посіви.

Для пневматичних сівалок важливий правильний вибір посівного диска, від чого залежить кількість пропусків і подвійних заробок. Слід вибирати висіваючі диски з діаметром отворів 2,5 мм. Дуже важлива правильне регулювання зкидача зайвих насінин, так як бувають різні форми насіння при відносно однаковій величині. Краще використовувати сівалки, процес роботи яких можна постійно спостерігати. Режим тиску повітря треба регулювати відповідно до маси насіння. При підвищеному тиску зменшується число пропусків, але підвищується число подвійних і потрійних заробок. Крім цього страждають зародки насіння, які дуже чутливі до підвищеного тиску. Кращу якість висіву досягається сівалками, які працюють за вакуумним принципом.

Дуже важлива якісна робота загортачів і конусних ущільнюючих ковзанок. Вони повинні забезпечити повне покриття насіння грунтом і їх безпосередній контакт з незруйнованим капілярним шаром грунту.

Робоча швидкість руху агрегатів до 6 км / год забезпечує якісний висів. Більш висока – негативно впливає на глибину закладення і рівномірний розподіл насіння. Крім того ,підвищується небезпека пошкодження насіння.

Вирішальним фактором точного висіву є ретельне регулювання сівалки, правильна її установка на норму висіву ручним пристроєм для провертання і перевірки точності загортання насіння в грунті і по ряду. До посіву необхідно перевірити:
– наявність висівних дисків;
– чи очищені осередки дисків від забруднень і пилу;
– легку рухливість приводного вала і дисків;
– стан скидачів, що швидко зношуються;
– стан корпусу висівних дисків;
– величину і ріжучу кромку сошників.

Під час висіву необхідно перевірити:
– установку висоти зчіпки для горизонтальної роботи сівалки;
– розподіл насіння по ряду і дотримання заданої відстані між ними;
– ширину міжрядь;
– глибину загортання насіння і його контакт з ущільненим капілярним шаром грунту;
– чи вільні сошники коліс від налипань сирого грунту;
– робочу швидкість сівалки.

Догляд за посівами соняшнику

При інтенсивній технології обробітку соняшнику догляд за посівами включає роботи, пов’язані зі знищенням бур’янів, розпушуванням грунту, захистом від шкідників і хвороб, підживленням рослин, поліпшенням їх запилення. Гербіцидний і безгербіцидний варіанти обробітку соняшнику відрізняються один від одного лише за кількістю і якістю механічних обробок ґрунту в період догляду за посівами.

Перші післяпосівні операції – прикочування, боронування. Мета їх – вирівняти поверхню грунту, зробити її більш щільною, якщо вона надмірно пухка. Ці операції проводяться широкозахватними агрегатами тільки по стиглому грунту. Прикочування: МТЗ-82 + 3ККШ6. Боронування: МТЗ-82 + (С-8 + БЗСС-1.0).

На прікатаному грунті прискорюється проростання насіння бур’янів, які знищуються наступним боронуванням. На вирівняному, нормально пухкому грунті прикочування як самостійну операцію не проводять. Прикотуючі катки сівалок ущільнюють грунт в рядку досить для того, щоб насіння соняшнику мали з нею контакт.

Досходове боронування. Його проводять середніми зубовими боронами БЗСС-1.0 або пружинними боронами типу «Калина» поперек напрямку сівби або по діагоналі. Цей прийом потрібно приводити в період масового проростання бур’янів, коли зуби або пружини борін, легко «вичісують» їх проростки (білі нитки) і сходи. Глибина ходу робочих органів не повинна перевищувати 4-5 см. При меншій глибині і борони, і пружини працюють нестабільно, слабо знищуючи бур’яни, при більшій можливі пошкодження соняшнику. Досходове боронування слід припинити за 3-4 дні до появи сходів соняшнику.

Досходове боронування також необхідно в тому випадку, якщо перед посівом застосовувався грунтовий гербіцид. Такі гербіциди, як прометрин, дають кращий ефект при внесенні під досходове боронування, ніж під передпосівну культивацію.

Боронування по сходам. Мета післясходового боронування – знищення пізніх, а також середньоранніх ярих бур’янів. Цей прийом проводять середніми зубовими боронами БЗСС 1-0 або пружинними типу «Калина». При використанні грунтових гербіцидів боронування по сходам зазвичай не застосовують, так як в ньому немає необхідності, але при безгербицидной технології -це прийом обов’язковий.

Соняшник найбільш стійкий до дії борони в фазу 2-3 пар справжніх листків, при швидкості руху 4-5 км / год.

Молоді рослини соняшнику в ранкові години через підвищений тургор дуже крихкі і легко пошкоджуються боронами. При боронуванні вранці (в 6-8 годин) гине в 1,5-2 рази більше рослин, ніж в денний час (в 10-16 годин). Отже, послевсходовое боронування краще проводити вдень.

Міжрядний обробіток посівів.

При використанні гербіцидної технології обробітку соняшнику, можна істотно скоротити число міжрядних обробок, але повне їх виключення в умовах виробництва себе не виправдовує. Особливо актуальна необхідність такої обробки на полях, засмічених стійкими до гербіцидів бур’янами. Також ця операція необхідна для поліпшення водно-повітряного та поживного режимів, запобігання надмірного розтріскування грунту в літній період. Для міжрядних обробок посівів соняшнику, проведених шестирядними сівалками, використовують культиватори КРН-4.2, восьміряднимі- КРН-5.6. Протягом всього періоду вегетації соняшнику, агрономи господарств повинні поводити регулярні обстеження посівів на предмет наявності шкідників та хвороб. При виявленні таких, проводити відповідні прийоми, пов’язані з внесенням ЗЗР. Посів також необхідно проводити насінням, обробленими інсектіцідно- фунгіцидними протруйниками.

Соняшник – типова комахозапилена рослиниа, тому на момент цвітіння для кращого запилення кошиків, рекомендується вивозити на поля пасіки з розрахунку 1-2 сім’ї на гектар. Своєчасне і якісне проведене всіх операцій по догляду за посівами, дозволяє вирощувати високі і стійкі врожаї соняшнику в усіх грунтово-кліматичних зонах його вирощування.

Визначення оптимального строку збирання

Оптимальний термін збирання має велике значення для ефективного вирощування соняшнику. Визначити його не так легко, оскільки насіння і кошик дозрівають по-різному. Фаза дозрівання соняшнику триває кілька тижнів.

Насіння швидше втрачає вологість, ніж частини кошика. При сприятливих умовах дозрівання насіння втрачає 1.2 … 1.6% вологості / день. Вологість насіння знижується протягом чотирьох тижнів приблизно від 60 до 10%. На противагу цьому дно кошика зберігає вологість 80 … 85% до тих пір, поки не засохне стебло (буре стебло). Дно кошика висихає помітно тільки тоді, коли вологість насіння вже становить 28 … 25%. З моменту фізіологічної стиглості, яка досягається при вологості насіння близько 25%, маса тисячі насінин і вміст в них олії більше не підвищується. Частини кошика мають вологість приблизно на 25 … 50% вище, ніж насіння, тому при проході через збиральний комбайн насіння можуть знову стати вологими.

Кошики з великим діаметром, а також пошкоджені, особливо сірою гниллю, дозрівають повільніше, ніж кошики меншого розміру. Здоровий, рівномірний стеблестій з кошиками середнього розміру дає найменші втрати врожаю при збиранні.

Передзбиральну десикацію проводять з метою прискорення дозрівання соняшнику, підсушування рослин на корені і отримання сухого насіння. Вона дозволяє починати збирання на 8 … 10 днів раніше. В Україні в даний час зареєстровані ряд препаратів для десикації. З технічної точки зору реалізація цього агрозаходу складна, дорога і не безпроблемна. Потрібні літаки, вертольоти, спеціальні літальні апарати (СЛА) або портальні трактори та обприскувачі. Із зареєстрованих препаратів дозволяється авіаобробці тільки препаратом Реглон Супер. Препарати застосовують при температурах повітря від 13 до 20 ° С, при відсутності сильних дощів і вітру не більше 5 м / сек. При жаркій погоді обробку краще проводити у вечірні години. Досвід при вирощуванні соняшнику показав, що сучасні скоростиглі його гібриди швидко дозрівають і, як правило, не вимагають десикації. З екологічних міркувань застосування десикантом слід обмежити лише необхідними випадками.

Техніка збирання

Для збирання соняшника з низькими втратами необхідні спеціальні пристосування до зернозбиральних комбайнів, наприклад, ПСП-1.5 для СК-5 «Нива», ПСП-10 для зернозбирального комбайн Дон-1500. В даний час всі виробники зернозбиральних комбайнів пропонують відповідні пристосування. Без їх застосування втрати становлять до 50%. Відрізняють два різних типи зміни жатки:
1. Заміна жатки комбайна приставкою типу кукурудзяної, пристосованої для ширини міжрядь 45 … 55 см. Живильні ланцюги і спеціальні ножі комплектуються з цими приставками. В регіонах, де вирощують кукурудзу на зерно, застосування таких приставок економічно дуже вигідно.
2. При переобладнанні зернової жатки: залишають тільки три лопаті мотовила, знімають або покривають зуби гумовими стрічками і регулюють швидкість обертання мотовила так, щоб вона відповідала робочій швидкості руху комбайна або кілька перевищувала її. Покривають чотири, краще три, протиріжучими пальці загострюючимися попереду корабельниками різного типу з мінімальною довжиною 1,4 м і з піднятими на 3 … 5 см краями. Монтують бічні щити висотою 1,5 м по обидва боки ріжучого апарату і крупнокоміристу грату заввишки не менше 60 см на задньому кінці, закривають колектор і підвищують шнек жатки на 2,5 см. Для прибирання слабо вилягаючих посівів на корабельники монтують полозки. Посіви з поламаними і поваленими вітром стеблами прибираються за допомогою таких полозків з великими втратами. Для таких посівів найбільш придатні вище названі приставки.

Відстань між барабаном і підбарабанням обирають в залежності від діаметра кошиків: біля входу в молотильний апарат 23 … 40 мм, біля виходу – 17 … 30 мм для того, щоб кошики менше розбивалися і їх частини не ускладнювали очистку. Якщо кошики ще дуже вологі, відстань між барабаном і підбарабанням необхідно регулювати так, щоб кошик розпадався не більше, ніж на 2 … 3 частини для запобігання збільшенню домішок і повторного зволоження насіння. Якщо при контролі зустрічається дуже багато обрушених насінин, слід збільшити відстань між барабаном і подбарабаньем, а також знизити частоту обертання барабана. Очищення регулюють залежно від умов збирання. При збиранні сухих посівів відкривають верхні жалюзійні решета до 10 … 15 мм, а нижні – до 8 … 13 мм. При вологості насіння менше 20%, щоб уникнути їх обрушення, часто закривають поворотний елеватор. При сильному грибному ураженні і великий вологості насіння краще працюють решета з великими отворами – верхні решета з отворами діаметром 18 мм, нижнє – 16 мм. Так як об’ємна вага насіння соняшнику низька, збиральний комбайн повинен мати досить високу робочу швидкість руху (5 … 6 км / год). При низькій робочій швидкості в молотильного апарату знаходиться занадто мало залишкових частин рослин, що підвищує пошкодження насіння і втрати.

При збиранні соняшнику виділяються жирні кислоти, які надають високо корозійний вплив на частини молотильних апаратів. Тому після збирання соняшнику необхідно провести очистку комбайна струменем теплої води по можливості з додаванням детергентів.

Рослинні залишки соняшника після прибирання слід подрібнювати і поверхнево закладати для швидкого їх розкладання і запобігання поширенню різних грибних хвороб. Найкраще цю роботу проводити дисковими боронами, зубчастими роторами і фрезами.

Сушка і зберігання

Післязбиральна обробка соняшнику дозволяє довести насіння до певних кондицій – в залежності від їх призначення (для сівби або на переробку).

Насіння соняшнику зберігається без зниження якості тільки при вмісті в ньому вологи близько 8 … 9%. Тому після збирання його, як правило, необхідно сушити. Для цих цілей можна використовувати всі способи сушіння, але при початковій вологості насіння вище 20% сушка за допомогою вентилювання непідігрітої повітрям мало придатна. Найкраще в цих випадках сушильні установки з підігрітим повітрям. Температура сушіння повинна складати близько 70%, а у насіннєвого матеріалу – не вище 43 ° С.

Насіння соняшнику при однаковій вологості на одиницю об’єму містить менше води, ніж кукурудзи і зернових культур. У зв’язку з цим при сушінні соняшнику можна на половину знизити продування повітря на одиницю об’єму насіння в порівнянні з кукурудзою і зерновими.

При занадто високій температурі і інтенсивному продуванні повітрям насіння соняшнику легко пересушується, в силу чого воно стає жорсткими і легко ламається при транспортуванні і переробці.

Перед сушінням зібране насіння необхідно очистити, оскільки домішки ускладнюють сушку.

Для зберігання насіння соняшнику придатні сховища, що використовуються для зернових. Очищені партії насіння з вологістю 8 … 9% зберігають при вологості повітря 60% і температурі повітря нижче 25 ° С. Чим більше партія, тим важливіше провітрювання. Проміжне тимчасове зберігання (кілька днів) можна здійснювати при 12% вологості насіння.