10.11.2019

Початок селекції Карпенків

Карпенко Олександр Петрович народився 11 листопада 1929 року в селі Сінне Сумської області в родині селян. З дитинства виховувався батьками  в любові до праці та відповідальності.   Після закінчення середньої школи у 1946 році поступив до Боярського технікуму, який закінчив в 1949 році за спеціальністю бджільництво. Наполегливість та цілеспрямованість завжди були притаманні Олександру Петровичу. Після служби в Радянській армії восени 1953 року, коли вже почався учбовий рік, за наполяганням перевірити знання комісією, був прийнятий на 1 курс Української  сільськогосподарської академії. Навчався відмінно, отримував підвищену сталінську стипендію, з відзнакою захистив дипломну роботу. В 1958 році  після закінчення академії за фахом агрономія продовжив навчання в аспірантурі  УСГА під керівництвом професора М.О. Зеленського.

У 1958 році О.П. Карпенка направлено на роботу в с. Красенівка Чорнобаївського району Черкаської області на посаду агронома, а потім – керуючого відділком Драбівського радгоспу.

Після навчання в аспірантурі УСГА у 1963 р. Олександр Петрович захистив кандидатську дисертацію і почав працювати на посаді завідуючого відділом насінництва Луганської обласної сільськогосподарської дослідної станції. У цей період він займається селекцією гороху, кукурудзи, а також технологією вирощування просапних культур.

У 1967 році присвоєно звання старшого наукового співробітника за спеціальністю селекція та насінництво. Олександр Петрович очолює відділ кукурудзи, де проводилась робота зі створення високопродуктивних сортів та гібридів сільськогосподарських культур, адаптованих  до посушливих умов Сходу України, вивчались та удосконалювались технології вирощування сортів та гібридів просапних культур в умовах Донбасу. З 1979 по 1991 рік О.П. Карпенко – заступник директора Луганської обласної сільськогосподарської дослідної станції.  Під його керівництвом на станції рівень науково-дослідної роботи та впровадження у виробництво значно підвищено. Організовано системні  прийомки дослідів на полях та звітність про виконання наукових програм на засіданнях вченої ради. За ці роки Луганська дослідна станція по результативності роботи увійшла в число провідних в Україні.  В 1989 році на базі дослідної станції за ініціативою Олександра Петровича була проведена Всесоюзна конференція по кукурудзі.

.

Напружена селекційна робота дала вагомий результат – у 1981 році створений гібрид Айдар МВ, який  в 1985-1990 рр. займав основні площі кукурудзи на зерно, силос і зелений корм у Луганській області, був районований у Вірменії та Татарстані. На початку 90-х років виведено нові середньоранні гібриди – Луганський 222 МВ та Луганський 287 МВ, котрі внесено до Реєстру сортів рослин України у 1995 році. Ці гібриди посухостійкі, мають високу врожайність та рентабельне насінництво. За матеріалами досліджень Олександр Петрович у 1993 році захистив докторську дисертацію. Його перу належить понад 140 наукових праць. Під його керівництвом захищено 4 кандидатські дисертації. Вчені, які отримали науковий ступінь, викладають у вищих учбових закладах  і   залишаються вдячними за своєчасний науковий супровід та батьківську підтримку Олександра Петровича.

Більше 40 років учений віддав розвиткові сільськогосподарської науки, велику увагу приділяв організації вдосконалення наукової роботи на дослідній станції, підготовці та вихованню молодих наукових кадрів.

Поряд з науковою діяльністю О.П. Карпенко перший в Україні організував та очолив науково-виробничу систему «Гібридна кукурудза», метою якої є співробітництво науковців з виробничниками щодо впровадження у виробництво наукових розробок по вирощуванню гібридного насіння кукурудзи на основі госпрозрахунку.

Вчений  мав особисті добрі  відносини з науковцями-аграріями та землеробами країни. Доброзичливо ділився  новинами з насінництва та технологій вирощування.

У 1982 році Олександру Петровичу Карпенку присуджена премія Ради Міністрів СРСР за виведення та впровадження у виробництво сорту гороху Неосипаючий 1. У 1989 році вченим отримано авторське свідоцтво на винахід   « Способ возделывания пропашных культур», а у 1990  – на винахід «Борона».

О.П. Карпенко нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, Дипломом ІІ ступеня ВДНГ України, ювілейною медаллю «100 річчя з дня народження М.І. Вавилова», Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української СРСР «За успіхи, досягнуті в упровадженні нових перспективних сортів сільськогосподарських культур та інтенсивних технологій виробництва».

Наукові надбання Олександр Петрович передав своєму синові Олександру Олександровичу Карпенку, який разом з колегами у 2001 році створив ТОВ «Луганський Інститут Селекції і Технологій (ТОВ «ЛІСТ»). За період своєї діяльності до Реєстрів сортів рослин України увійшло  30 сортів і гібридів, співавтором яких є  Олександр Олександрович.

Селекційні досягнення ТОВ «ЛІСТ» вже вийшли за межі України – в 2010 році гібрид соняшника Степок увійшов до Реєстру Республіки Білорусь, в 2015 році Російська Федерація включила до свого Реєстру сорт озимої пшениці Ліст 25 та два гібриди соняшника Ай Дар і Деркун, а в 2017 році до Реєстру  Туреччини увійшов сорт озимої м’якої пшениці Златоглава. Сорти і гібриди ТОВ «ЛІСТ» проходять випробування в Туреччині, Росії, Іспанії, Чилі та Німеччині.

На теперішній час вже й онук Олександр, онучка Анна, а також вся родина Карпенків займається справою, яку започаткував  Олександр Петрович Карпенко.